Бракераж починається з визначення показників якості контрольованих страв і виробів і оцінюються в такій послідовності:
Показники, що оцінюються візуально
- Зовнішній вигляд (форма виробу, форма та її збереження в овочів),
- Колір
- Запах
- Консистенція, структура.
Показники, що оцінюються за допомогою приладів та інвентарю (ваг, термометрів, кухарських голок, дерев’яної палички)
- Визначення температури страви при її подачі споживачу (термометр)
- Визначення маси страви та виробів (ваги)
- Визначення ступеня термічної обробки (кухарська голка, дерев’яна паличка).
Показники, які оцінюються в порожнині рота (смак і деякі особливості консистенції):
- однорідність,
- соковитість та ін.
Послідовність оцінки якості страв
Для проведення бракеражу із загальної кількості страв відбирають середню пробу.
Рідкі страви наливають у загальну тарілку, з якої члени комісії беруть пробу в свою тарілку однією ложкою, а за допомогою другої дегустують. Ложки обполіскують кип’ятком після кожної проби.
Щільні страви (другі, холодні, солодкі) нарізають на загальній тарілці на шматочки, після чого члени комісії перекладають шматки у свої тарілки.
- Готовність страви (страви з м’яса, риби та печінки проколоти кухарською голкою (із товщі страви повинен витікати прозорий сік), а також перевірити наявність рум’яної шкірочки на поверхні);
- температура подачі страви за допомогою термометра в металевому корпусі (хол. страви – 12-14 ºС; І стр.-75 ºС; ІІ стр.-65 ºС; солодкі – 20-25 ºС., холодні напої – 12-14 ºС);
- оцінка зовнішнього вигляду (форма, колір, прозорість);
- запах страви (приємний, неприємний, пригорілий, несвіжий, сторонній, не властивий страві чи набору продуктів);
- консистенція (структура) (за допомогою черпака, ложки або розрізавши виріб по всій довжині).
Якщо за зовнішнім виглядом страва відповідає вимогам нормативних документів (технологічних карт), то бракераж продовжують методом дегустації: визначають властивості, які оцінюють в порожнині рота (смак і деякі особливості консистенції – однорідність, соковитість та ін.).
Дегустацію проводять для виявлення смакових показників.
Для проведення дегустації пробу необхідно ретельно розжувати, розподілити по всій поверхні ротової порожнини, затримати на деякий час у роті, щоб розчинні речовини перейшли до слини, а отриманий розчин вплинув на смакові рецептори.
Рецептори смаку певним чином групуються на поверхні язика:
- Кінчик язика — найбільш чутливий до солодкого;
- Основа язика — до гіркого;
- Краї в задній частині язика — кислий смак;
- Краї в передній частині — солоний.
Не допускаються до вживання страви, які мають сторонній, не властивий цій страві смак та запах: